До 120-річчяя з дня народження першого завідувача кафедри нормальної анатоміїї КМІ проф. В. В.Бобіна

Історія будь якої кафедри Кримського державного медичного університету невід’ємно зв’язана з іменем її засновника. В 1931 році був організований Кримський медичний інститут. Кафедру анатомії людини очолив учень академіка В. П. Воробйова, професор Віктор Володимирович Бобін. В 2010 році кримські морфологи відмітили 120 років з дня народження відомого родянського анатома, засновника кримської школи морфологів, першого завідувача кафедрою анатомії людини КМІ, доктора медичних наук, професора Віктора Володимировича Бобіна.

В.В. Бобін народився 28 березня 1890 року в м. Харкові в родині лікаря. Будучи учнем дев’ятого класу Харківської чоловічої гімназії він допомагав батькові в лікарні

Після закінчення гімназії він поступає на медичний факультет Харківського університету. У сім’ї Бобіних зберігається залікова книжка студента Бобіна Віктора.

В ній навпроти запису про складання екзамену з анатомії  стоїть п’ятірка і підпис В. П. Воробйова. Будучи студентом, Віктор Бобін під керівництвом В. П. Воробйова брав учать у створенні препаратів для анатомічного музею жіночого медичного інституту, що дало майбутньому анатомові необхідний досвід техніки виготування препаратів і створення анатомічного музею. У неспокійні роки свого студентства, за організацію нелегальних студентських зібрань і політичних демонстрацій проти режиму Царської Росії студент був виключений з університету і висланий із Харкова. Проте, він продовжував навчання на медичному факультеті Паризького університету. У 1914 році він повертається в Харків і закінчує медичний факультет Харківського університету, отримує диплом звичайного лікаря 1-го розряду і працює військовим лікарем. Після 1917 року він повертається у Харків, складає державні іспити і надалі проходить повну академічну підготовку як анатом під керівництвом професора В. П. Воробйова. Це сприяло формуванню тісних історичних зв’язків Харківської і Кримської наукових шкіл. В. П. Воробйов очолював впродовж 20 років (1917-1937 рр.) кафедру анатомії в Харкові, яка була заснована в 1805 році і до цього часу є одним з учбових  корпусів в ХНМУ. Історії кафедри анатомії ХНМУ присвячений цілий розділ експозиції в національному музеї історії медицини в Києві. Одна із рідкісних фотографій, демонстрована в музеї, зображує засновника майбутньої школи анатомів – академіка В. П. Воробйова.

В 1920 році В. В. Бобін витримує іспити на ступінь доктора медицини, починає напружену наукову роботу. Вивчає вегетативну іннервацію органів, довершує метод прижиттєвого забарвлення нервових волокон, відточує майстерність препаровки тонких нервових сплетінь і волокон, вивчає аномалії розвитку людини. Одночасно він став активним організатором охорони здоров’я, працював завідувачем санітарним відділом Наркомздраву УРСР, а потім - завідувачем наркомату РСУ УРСР. Перш ніж приїхати в Крим, Віктор Володимирович Бобін завідував кафедрою анатомії в Кубанському медичному інституті, був у науковому відрядженні у Парижі, працював в Паризькому «Національному музеї природної історії», а після повернення з Парижу завідував кафедрою анатомії Пермського медичного інституту. З 1930 по 1970 рік він беззмінно працює в Кримському медичному інституті, бере учать в його організації, а в 1931 році обирається професором і завідувачем кафедри нормальної анатомії КМІ.

Професор В.В. Бобін зробив великий внесок як в становлення самого інституту, так і в організацію навчальної та науково-дослідної роботи на кафедрі анатомії людини. Він був ініціатором будівництва анатомічного корпусу по вул. Рєчная 8, сприяв спорудженню аудиторії-амфітеатру. В його стінах В. В. Бобін формує згуртований колектив; створюючи учбовий музей, притягає до роботи досвідчених муляжистів. Займається оснащенням і організацією роботи лабораторій, секційних, організовує виготовлення кісткових і інших препаратів, рентгенологічний кабінет. Його дуже любили студенти

Нинішні професори нашого університету з теплотою згадують про роки навчання на кафедрі в період завідування професора В. В. Бобіна. Він був дуже стриманою, інтелігентною, неймовірно доброю і порядною людиною.

Науково-дослідний пошук на кафедрі анатомії під керівництвом В. В. Бобіна охоплював не тільки галузь вивчення периферичної нервової системи (Д. А. Сигалевич, Д. Д. Шелепа, В. І. Зяблов, В. В. Ткач, Л. П. Ревякін), але й був присвячений аномаліям розвитку внутрішніх органів, іннервації кровоносних судин, антропології та етнографії. У 50-і роки В. В. Бобін організував антропологічний кабінет в кримській філії Академії Наук України. Дослідженню черепів – краніології, збиранню колекції черепів, антропологічним дослідженням и раскопкам в Криму та на Кавказі професор В. В. Бобін приділяв багато вільного часу.

Результати краніологічних досліджень викладені в монографії вченого «Штучно деформовані черепи, знайдені при розкопках в Криму». В. В. Бобіним опубліковано більше 100 наукових робіт, підготовлено 20 кандидатів і 8 докторів наук (Д. А. Сигалевич, В. І. Зяблов, В. В. Ткач та інші). Його учень – професор Володимир Ілліч Зяблов, довгі роки очолював не лише кафедру анатомії, кримську морфологічну науку, але й був ректором нашого університету. В. В. Бобін володів фундаментальними знаннями в області природничих наук, добре знав порівняльну анатомію, класичну художню літературу, історію.

Він був нагороджений орденом Леніна, відзначений іншими урядовими нагородами

Лікарська династія Бобіних

Історію передової української інтелігенції можна простежити на прикладі одного прізвища в декількох поколіннях, яке показало зразки вірного служіння своєму народові і справі. Династія медиків Бобіних вже більше століття своєї громадянської науково-педагогічної і лікарської діяльності вірою і правдою служить людям. Легенда говорить про те, що в Запорізькій Січі був козак Боба-Товстий, від якого походить рід Бобіних. Надалі у м. Переяславлі Харківської губернії працював світовим суддею Павло Іванович Бобін. У подальшому родина переїхала у Харків і там народився син Володимир (1858 р.)

По закінченні гімназії В. П. Бобін вступає на медичний факультет Харківського університету. Після закінчення університету Володимир Павлович протягом 43 років працював головним лікарем (лікарем розпорядником) лікарні Харківського медичного суспільства. Це суспільство було першим у Росії, воно створено у 1861 році. В. П. Бобін був відомим як найкращий в Україні громадянський лікар. У 1910-1912 рр. В. П. Бобін очолив будівництво у Харкові «Палацу медицини». Великий внесок зробив В. П. Бобін в організацію роботи найбільшої у Харкові Олександрівської, тепер першої, міської лікарні.

Через призму життя цієї династії ми бачимо цілу епоху, продовжувачем якої є Володимир Вікторович Бобін. Володимир Вікторович представляє третє покоління династії. У червні 2009 року йому виповнилося 85 років. Він працює в Харківському університеті вже 58 років, і пройшов шлях від асистента до професора, великого вченого. Професор В. В. Бобін – автор 400 наукових робіт, 6 монографій, 16 навчальних посібників і керівництв. Володимир Вікторович Бобін закінчив наш Кримський медичний інститут, більший період своєї професійної діяльності працював в Харкові, очолював кафедру анатомії, Харківське відділення суспільства анатомів, гістологів і топографоанатомів України. Він читає лекції і проводить практичні заняття по анатомії майбутнім живописцям, скульпторам і мистецтвознавцям. Володимир Вікторович – гідний представник найстарішої медичної династії міста Харкова. У дні святкування 200-річчя Харківського університету вчена рада присвоїла йому звання почесного професора ХНМУ

Меморіальна кімната-музей професора Бобіна В.В.

Напередодні 120 річниці з дня народження В. В. Бобіна на кафедрі створена і відкрита для відвідувачів меморіальна кімната-музей професора-орденоносця. Інтер’єр музею відтворює робочий кабінет колишнього завідувача кафедрою. Переважна більшість речей меморіальної кімнати, включаючи майже усі меблі: книжкові шафи, стіл, столики, сейф, мікроскоп, одежа та окуляри – справжні.

Саме його воскова фігура за масивним письмовим столом по центру робочого кабінету зустрічає "кожного зустрічного".  Виготовлена фігура із застосуванням сучасних пластичних технологій харківським художником С. Ф. Дегтярем, під  наглядом і консультуванням сина Віктора Володимировича. Саме він і його сім'я максимально сприяли створенню меморіальної кімнати, передавши нам значну кількість справжніх речей, якими користувався їх батько. Це срібний свічник і підсклянник, що стоять тепер на робочому столі, нагороди "Відмінник Охорони Здоров’я" і медаль "За доблесну працю у Великій вітчизняній війні", друкарська машинка, велика кількість рукописів, фотографій, документів, в т.ч. військовий квиток Віктора Володимировича Бобіна, випускна фотографія 9 класу ІІІ Харківської чоловічої гімназії, яку закінчив майбутній професор, почесна грамота за активну участь в роботі червоного хреста з профілем Леніна-Сталіна. Усі вони тепер стали невід'ємною частиною експозиції музею. Кімната-меморіал - це ще і діюча бібліотека кафедри. Тут в книжкових шафах зберігаються оригінали дисертаційних робіт, виконаних і захищених співробітниками кафедри (в т.ч. і під керівництвом проф. В. В. Бобіна), більше 600 авторефератів дисертацій, повні збори наукової праці Кримського державного медичного університету. Особливу гордість складають наукові праці проф. В. В. Бобіна, його архів (більше 2 тисяч сторінок), архіви професорів В. І. Зяблова, В. В. Ткача. Їх портрети, як і портрети Р. І. Гельвіга, Н. І. Пирогова, генеалогічне дерево кафедри нормальної анатомії КДМУ. Бінокулярна лупа з повним набором об'єктивів, аналітичні ваги, величезний набір гістологічних стекол різних органів і тканин з різноманітними забарвленнями - це усе справжні свідки величезної наукової активності В. В. Бобіна.

Особливу увагу в експозиції займає колекція анатомічних черепів, привезених професором з антропологічних експедицій по Криму (мал.21). Тут, в окремій ніші, експонуються черепи з відновленим зовнішнім виглядом їх справжніх хазяїв за методикою антрополога Герасимова. Це теж плід талановитих рук і допитливого розуму професора. Над вхідними дверима в кабінет перед очима хазяїна висить старовинний дерев'яний годинник, його ровесник. Він тепер показує один і той же час: 8.35 ранку 3 грудня 1973 року - час смерті дивовижної людини, багаторічного завідувача кафедрою КГМУ (38 років!), великого вченого і педагога, талановитого представника Харківської лікарсько-професорської династії Бобіних, фундатора морфологічної школи Криму Віктора Володимировича Бобіна.